Меню сайту
Категорії розділу
Вільна творчість [7]
Для розміщення публікацій поза конкурсами, для тих, хто просто бажає ознайомити спільноту зі своєю творчістю
Журналістська робота [13]
есе, нарис, інтерв`ю
Літературний твір [70]
новела, оповідання, гумореска, оригінальний жанр
Словосвіт - 1 [60]
Конкурс Словосвіт
Конкурс літературної творчості «Словосвіт»
Контролюймо владу!
Про моніторинг міської ради
Друзі сайту
СтрийПорт - каталог сайтів Стрийщини
Форма входу
Помилкам бій!
  Знайшли помилку?
 Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!

(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)

  Система Orphus
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Конкурсні роботи
Головна » Статті » Літературний твір

Тінь

Я – тінь. Холодна, небарвиста.
Я тільки тінь…
А сонце променисте устами грає:
«Ні, постій, ще рано!
Ще не схолов любові цвіт!
Люби, живи! Стрічай світанок!»
А я йому лиш усмішку в отвіт.

Гірка та посмішка…
Розбито
Шкарлупу тіла на друзки
Дух неприкаяний між світу
Побродить…Люди-кораблі…
Сталеві м'язи, серце – камінь…
Не варто бачити в тім міць.
Та й що за радість?..
Непогано
Без серця між вовками жить.

А я лечу туди, де сонце.
А я живу, де Захід хилить Схід…
І буть людиною я зовсім вже не хочу.
Та й що за радість?... Цей жорстокий світ
Не любить тих, хто бореться за нього,
Хто вірить щиро в цю свою любов.
Живе для нього, рідного та свого
І розчаровується в муках знов і знов.

І я любила…Було, що любила…
Так сліпо й безнадійно вірила тобі.
Мов нерв оголений в омані ледве тліла,
В своїй, не твоїй!..Наче уві сні
Я бачила тебе, мене з тобою..
Ліміт невиправданих ніжностей дається раз!..
І не скажу…Ти не завдав ні краплі болю!..
Ти був собою в цей останній раз,
Пройшовши мимо, як проходять люди
Байдужі й немічні в буденності своїй.
Ти був звичайний як усі усюди,
Ти й знати не хотів моїх рожевих мрій.

І я тепер, як ти, сірію на осонні,
За спинами ховаюсь у юрбі.
Не виділяюсь ні тепер, ні завтра, ні сьогодні.
Негоже тіні в полудневий час
Тобі тягнути руку –
Я байдужа. За безсердечності науку дякую тобі.

За смак гіркий мого розчарування,
І за примарність мойого кохання,
За серце нині кам'яне,
Колись багряне, вогняне,
За твої очі, що ковзнуть несміло,
І серце, що тобою мліло,
Тобі я дякую…І відпускаю…

З промінням сонця я зникаю…
Бо тіні не живуть завжди.

Категорія: Літературний твір | Додав: Адмін (02.10.2012) | Автор: trust me
Переглядів: 661 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Продам
Продам під спил горіх, яблуню та ін. дерева http://nazarenko.ucoz.ua/blog/prodam_gorikh/2017-06-01-16

Продам під спил горіх, яблуню та ін. дерева http://nazarenko.ucoz.ua/blog/prodam_gorikh/2017-06-01-16

Випадкове фото
Пошук
Останні коментарі
 
 
Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz