Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Цій красуні та розумниці вже 20! Цьогоріч уже вдвадцяте стрийська гімназія (а я саме про неї) розпочала навчальний рік. Тепер з гордістю можна заявляти, що ми подолали підлітковий вік і перейшли в юність. Віднині НВК «Школа І ступеня - гімназія ім. А. Шептицького м. Стрия» (хто не знав , то нас так іменують уже понад 2 роки ) – сформована особистість, з власними поглядами на життя, з дорослими амбіціями і (як то все буває у 20) не лише з грандіозними планами на майбутнє, а й з правами та обов’язками. Для когось 20 літ не так уже й багато, але гімназія за свій юний вік зуміла повністю насолодитись життям і відчути на своїх вустах смак успіху, досягнень та перемог. Ця приваблива, загадкова мадемуазель свій життєвий шлях проходить з голлівудською усмішкою, що зваблює, і рішучим поглядом, що підкорює. Мене вона взяла у полон майже десять років тому На сторінці однієї з найвідоміших соціальних мереж, у групі, що промовисто називається «Гімназія зе бест!!!», на запитання «Чому ви обрали саме цей навчальний заклад?»з варіантів: «Бо батьки туди послали(((» , «Для того, щоб мати кращі знання)))», «Бо так сі стало!!!» «Бо хотів бути повноправним учасником нашої групи!!!» -- більшість з гімназистів ( а це понад 45 %) відповідають, що «так сі стало», 34% сказали, що їх туди «послали» батьки, решта (15% і 4% ) заявили, ніби просто мали велике бажання потрапити у групу і здобути кращі знання відповідно. За що ж таке хороше чи не дуже саме у гімназію нас повідправляли батьки, розповім трохи нижче. За свої 20 років гімназійна спільнота не раз доводила, що саме наша школа гідна називатись найкращою не тільки у місті, а й у всій області. Перш за все завдяки численним перемогам (це вже понад 900 призових місць) в олімпіадах, турнірах та конкурсах міського, обласного, а також (увага!!!) всеукраїнського рівнів. Гімназисти «засвітились» як переможці обласного конкурсу із захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук. А переможці американсько-української програми "Flex” і досі мають змогу цілісінький рік навчатись у школах США. Крім того, що ми вже майже всі розуми понадкушували й догризаємо граніт науки, гімназія ще й забезпечила духовний розвиток наших талантів. І полічити неможливо, скільки грамот за перемоги у конкурсі «Сурми звитяги» та інших змаганнях такого ж зразка на лінійках вручив Василь Михайлович (це наш директор) гімназистам-лауреатам. Ну а ще ми надзвичайно спортивні. Не вірите? Аргументувати це можемо медалями та кубками, що припадають порохом пам’яті на кафедрі фізкультури. Безумовно, величезний внесок для здобуття цих усіх перемог зробили саме вчителі гімназії. Педагогічний колектив нашої школи – це найкращі спеціалісти кожен у своїй галузі. Потребуєте доказів? Можливо, більш доречним було б наведення даних, що несуть у собі безліч незрозумілих цифр та назв конкурсів, призерами яких ставали вчителі нашої альма-матер. Та наведу один, і як на мене, найбільш вагомий аргумент – свідчення тих, кого вони навчають. Я, учениця 6 (10) класу, скажу особисто від себе: вчительство у нас реально «реальне» (пробачте вже за тавтологію). Наші педагоги стали авторами ряду посібників, підручників, методичних розробок, збірників завдань, задач і тестів, а також робочих зошитів для учнів. Саме ці люди намагаються нас чомусь навчити, і, ви не повірите(!!!), їм це вдається. Кожен з них залишає в житті гімназиста «велицюзний» слід: вони навчають нас премудростей, часто дають добру пораду і просто з розумінням ставляться, люблять, як рідних. Наші вчителі завжди поруч, особливо на контрольних, коли не дають списувати, і в коридорах, коли хтось із нас без форми. До речі, про неї (форму): форма – це окрема сторінка, наважусь сказати, окремий том історії гімназії. Наскільки мені відомо з власних спостережень, а також з окремих сторонніх джерел, школярі інших навчальних закладів Стрия можуть собі дозволити «ходіння» без форми. Запевняю, у гімназії таке не пройде, точніше пройде як «ходіння по муках»: форму ми зобов’язані носити завжди і всюди, ну,майже... А як усім відомо, саме форма є однією з головних ознак «елітності та престижу» ( цитую адміністрацію) навчального закладу. Наша завуч з виховної роботи не раз і не два запевняла: «Ми еліта!» Тож тепер усі просто зобов’язані відповідати присвоєному самими собі званню. Єдиний дійсно вагомий, як на мене, мінус у гімназійній формі, яка виділяється своєю «зеленістю»,-- це те, що коли у місті хтось щось утне, маючи на собі частину гардеробу зеленого кольору, то до дирекції нашого закладу посунуться скарги, на кшталт: «Ви подивіться, що ваші гімназисти понавитворяли!!!». Я вже казала, люд у нас творчий, а те, що деколи «творити» з «витворяти» плутаємо, так це вже ,вельмишановні,.. пробачте. А взагалі зелений колір цього сезону модний і носять його багато й активно, так що не поспішайте з висновками – то могли бути представники будь-яких навчальних закладів Стрия… Ще одне, чим я не могла не похвалитись як представник гімназійної редколегії, -- це шкільна газета, що існує ще з 1993 року. Спочатку ми бавились «Гімназійним калейдоскопом», потім літали, мов «Ластівка», ну а сьогодні буяємо креативним цвітом «Зеленого буму». Минулого року саме «Зелений бум» посів переможне перше місце з-поміж друкованих видань шкільного рівня усієї Галичини. У кадровому резерві юних журналістів є автори найкращих репортажів, за версією регіонального конкурсу «Гостре перо». Також у нас діє радіоцентр, якому ми й досі не можемо придумати назви, та незважаючи на це наше радіо забезпечує хороший настрій тим, хто його слухає. Щороку гімназія бере участь у благодійній акції «Допоможи дітям сиротам», ми збираємо кошти та речі для дітей з міського сиротинцю і 19 грудня, коли малеча України чекає Миколая, вітаємо з цим святом діточок, що потребують нашої уваги. Ще однією традицією у гімназії є проведення щорічного Осіннього балу. Визнаю, балом це вже давно назвати важко, адже пишні довгі сукні замінили «міні», та все ж , погодьтесь, не кожна школа влаштовує дискотеки для своїх учнів в МБК. Також не кожна школа може похвалитись співдіяльністю із навчальними закладами інших областей. Гімназія вже понад 11 років співпрацює з Новоград-Волинським колегіумом. Двічі на рік гімназисти відвідують колегіантів і навпаки. Завдяки проекту «People to People» (так офіційно називається наші відвідини) учні обох закладів мають можливість не тільки здружитись, а й набратись досвіду та запозичити цікаві ідеї один в одного. Завдяки тим речам, що були описані вище, у Стрийській гімназії ім. Митрополита Андрея Шептицького реально круто вчитись. Ці різноманітні проекти та заходи… банально не залишають часу, щоб просто нудьгувати. І я це пишу не для того, щоб укотре прорекламувати свою школу (за рекламу платять, а я роблю це добровільно й безкоштовно), а щоб ще раз довести, ні, назву це – аргументувати, що не просто так назвали групу «ВКонтакті» – «ГІМНАЗИСТИ м.СТРИЯ - THE BEST», ми таки можемо бути найкращі. І ще не одну двадцятку років залишатимемось такими. P.S.: Чекаємо привітань з двадцятиріччям. І не шкодуйте подарунків!
