Меню сайту
Категорії розділу
Вільна творчість [7]
Для розміщення публікацій поза конкурсами, для тих, хто просто бажає ознайомити спільноту зі своєю творчістю
Журналістська робота [13]
есе, нарис, інтерв`ю
Літературний твір [70]
новела, оповідання, гумореска, оригінальний жанр
Словосвіт - 1 [60]
Конкурс Словосвіт
Конкурс літературної творчості «Словосвіт»
Контролюймо владу!
Про моніторинг міської ради
Друзі сайту
СтрийПорт - каталог сайтів Стрийщини
Форма входу
Помилкам бій!
  Знайшли помилку?
 Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!

(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)

  Система Orphus
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Конкурсні роботи
Головна » Статті » Журналістська робота

Vivere est creare (або «Аверс і реверс творчого потягу»)
Природа людини є такою, що вона протягом свого життя повинна щось створювати. Результатом цієї творчої діяльності стають так звані культурні цінності – матеріальні та моральні блага, якими користується як сам творець, так і решта людей.
У природі тільки створене Богом є досконалим. Творіння ж людських рук має як переваги, так і вади. Історія знає безліч випадків, коли певна культурна цінність, навіть якщо створювалася вона на благо, згодом ставала не такою вже й корисною, а часом і шкідливою для людства. Зброя, гроші, енергія «мирного атома»… Схожих прикладів є безліч. І усі вони показують, що створене людиною має, як плюси, так і мінуси. Чогось більшою мірою, чогось – меншою. Така вже ознака культурних цінностей. Але тим не менша, вони існують. По тій причині, що з одного боку людство хоче зробити своє життя зручнішим та красивішим, а з іншого дати вихід власній природній потребі творити. Усе, що створене людиною, об’єднується таким широко вживаним поняттям як культура.
Процес розвитку культури не стоїть на місці. Якщо поглянути на початок існування людства і на сьогодення, то можемо сказати, що культура зробила гігантський крок вперед. Творіння людських рук помітно вдосконалились. Якщо тисячі років тому творча енергія наших предків знаходила свій вихід у виготовленні простих знарядь праці із каменю та дерева, а також у елементарних наскельних малюнках, то зараз можна помітити великий розвиток галузей нашого життя – мистецтва, науки, техніки, побуту.
Попри те, що людині Богом дано природне середовище існування, вона ще й сама собі власною працею створила інше – культурне середовище. Це – і предмети побуту, які значною мірою полегшують наше життя, і твори мистецтва, які задовольняють потребу у прекрасному, або навпаки, викликають обурення, і тим самим заставляють нас критично мислити, і моральні правила, на які орієнтується людина протягом усього свого життєвого шляху. 
Часто поняття культури сприймається однозначно. Її ототожнюють з гарним тоном, правильними манерами поведінки, ввічливістю. Усі ці моральні норми, які виробило в собі суспільство протягом багатьох століть свого існування, звичайно є складовими культури, але не дозволяють правильно і повною мірою її збагнути. Поняття культури є значно ширшим. У побуті, характеризуючи різні речі, ми кажемо, що одні з них є культурними, а інші – ні. Звісно, ця доволі розмита класифікація не дає нам повною мірою зрозуміти стан речей, але відкриває перед нами зворотній бік культури – антикультуру або, більш звично для нашого вуха, безкультур’я.
Як вже зазначалося, творіння рук людських – недосконале. Різні люди та їх об’єднання живуть на землі. Так само у кожного із них є свої помисли – в когось добрі, в когось злі. Хтось може відчувати прекрасне, а у когось цей великий дар відсутній. Приступаючи до творення чогось нового, людина ніби вкладає у нього частинку себе, своїх умінь, думок, цілей, рис характеру, моральних цінностей. Яким є творець, таким є і результат його праці. Тому у всі часи поряд із культурою тісно співіснує і антикультура, адже живуть на Землі добрі люди разом зі злими. Хтось покликаний будувати, а хтось – руйнувати.
Людина з розвиненим естетичним смаком, високим рівнем інтелекту та стійкими моральними принципами, звісно, дасть іншим більш досконалий продукт, про який у повсякденному житті кажемо «культурне». І навпаки, переповнений злобою негідник, що ставить перед своєю працею низькі цілі, створить некультурне, потворне, шкідливе. В даному ракурсі поняття «некультурне» сягне вже дуже далеко за межі свого звичного сприйняття, поганого тону чи неповаги до інших. Некультурне є усюди. За яскравою обгорткою і широко розрекламованим трендом ми часто знаходимо неякісний товар. У сучасному світі безкультур’я впевнено рухається і у мистецтві. Дедалі частіше у мистецьких творах возвеличується низьке, тваринне, потворне. Моральні засади, які відрізняють людину від нижчих істот, нехтуються, а її темні брудні інстинкти виставляються напоказ, немовби найвищі чесноти.
При таких тенденціях людство розвертається на сто вісімдесят градусів. Це тільки ззовні здається, що культурне середовище зараз є розвиненішим, ніж, скажімо, сто років назад. Насправді ж помимо певного поступу у покращенні нашого побуту, ми своєю байдужістю дали занадто велику свободу антикультурі. І не можна бути впевненому, що коли ми цілковито схвально ставитимемось до неї, у майбутньому матимемо такий же прогрес. Чи, можливо, станеться навпаки, суспільство встане на бік антикультури і тим само себе погубить. Відбудеться застій і занепад.
Наведемо простий історичний приклад. 1917 рік. Російська імперія з доволі розвиненою на той час культурою, зазнала краху від Жовтневого перевороту. Змінилася не тільки влада. Змінилися пріоритети, змінилися цінності, на які слід було орієнтуватися державі. Жорстокій критиці і знищенню піддалися культурні надбання попередніх віків, переслідувалася релігія, яка завжди давала добру моральну основу для розвитку культури. Їхнє місце зайняли зовсім інші ідеали – тоталітаризм, безбожництво, жорстокість у ставленні до людини, лицемірство, тваринні інстинкти. У всьому цьому бруді держава застряла на довгі сімдесят років. Сьогодні, порівнюючи культурний розвиток, скажімо, країн Європи і постсоціалістичних, ми з жахом визнаємо вражаюче відставання останніх.
Антикультура продовжує існувати. Хоч Україна позбулася тоталітарного впливу, і спостерігається певний її культурний розвиток у порівнянні з попередніми роками, у ній ще залишається дуже багато потворного та некультурного. І, що найгірше, багато людей сприймають це за норму, а іноді й узагалі за благо. Зараз нам, як ніколи, актуальним є переосмислення власних культурних цінностей. Що по-справжньому створене від душі, а що є результатом злого умислу. Залишається надіятися, що наш народ вибере перше і скаже «ні» другому. Бо у протилежному випадку майбутнє нашого суспільства буде спрямоване у зворотню сторону, до загибелі.   

Категорія: Журналістська робота | Додав: Адмін (13.06.2012) | Автор: kalyta
Переглядів: 235 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Продам
Продам під спил горіх, яблуню та ін. дерева http://nazarenko.ucoz.ua/blog/prodam_gorikh/2017-06-01-16

Продам під спил горіх, яблуню та ін. дерева http://nazarenko.ucoz.ua/blog/prodam_gorikh/2017-06-01-16

Випадкове фото
Пошук
Останні коментарі
 
 
Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz