Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
14 березня у Стрию святково і неординарно відзначили «День звитяги», який приурочили 24-й річниці підняття першого в Україні синьо-жовтого прапора над будівлею міської ради. Організатори – новостворена ГО «Стрийський Майдан» та ГО «Новий Стрий» – влаштували урочисту ходу з правонаступником першого стягу, який мали честь нести студенти ВПУ-34 та флешмоб «Неподільна Україна», у якому взяли участь всі бажаючі.
Колона вирушила від музею «Верховина» до майдану Незалежності. Стрияни різного віку вишикувались по контуру імпровізованої мапи України і, взявшись за руки, продемонстрували її неподільність. Символічним і актуальним було єднання стрічками у національних кольорах Стрия з містами Сходу української держави.
Музичний супровід забезпечував муніципальний чоловічий хор «Каменяр». Промови були лаконічними та переважно стосувалися спогадів того історичного дня, коли Стрий закріпив своє реноме патріотичного, бандерівського міста. Звісно, не оминули промовці й сьогодення. Хвилиною мовчання вшанували Героїв Небесної Сотні та молилися за мирне вирішення кримського питання. Звучали вірші, присвячені підняттю національного прапора в Стрию 14 березня 1990 року. Безпосередній учасник тих подій- Василь Бичко, виступаючи, сказав: «Як і сьогодні, тоді була гарна сонячна погода і голубе небо, в якому з’явився ключ журавлів, що символізував душі наших Героїв, благословив національний прапор на довгі роки. Ввечері в програмі «Время» (рупорі совітів) показали, як ми співаємо гімн «Ще не вмерла України» на фоні синьо-жовтого прапора, і прокоментували це як те, що в Стрию Львівської області вивісили бандерівський прапор.
Вони боялися Бандери і нашого патріотизму. Для них наш прапор був, як осиновий кіл, вбитий у тіло їхньої російської імперії. Та ми ще не виконали заповіту Шевченка «Вражою, злою кров’ю землю окропіте». На жаль, доводиться проходити через криваве чистилище і так утверджувати свою незалежність. Зерно бандерівської науки впало у благодатний ґрунт і вже виросло нове покоління патріотів, які хочуть жити по-новому в справді вільній, європейській країні».
14 березня у Стрию святково і неординарно відзначили «День звитяги», який приурочили 24-й річниці підняття першого в Україні синьо-жовтого прапора над будівлею міської ради. Організатори – новостворена ГО «Стрийський Майдан» та ГО «Новий Стрий» – влаштували урочисту ходу з правонаступником першого стягу, який мали честь нести студенти ВПУ-34 та флешмоб «Неподільна Україна», у якому взяли участь всі бажаючі.
Колона вирушила від музею «Верховина» до майдану Незалежності. Стрияни різного віку вишикувались по контуру імпровізованої мапи України і, взявшись за руки, продемонстрували її неподільність. Символічним і актуальним було єднання стрічками у національних кольорах Стрия з містами Сходу української держави.
Безпосередній учасник тих подій- Василь Бичко, виступаючи, сказав: «Як і сьогодні, тоді була гарна сонячна погода і голубе небо, в якому з’явився ключ журавлів, що символізував душі наших Героїв, благословив національний прапор на довгі роки. Ввечері в програмі «Время» (рупорі совітів) показали, як ми співаємо гімн «Ще не вмерла України» на фоні синьо-жовтого прапора, і прокоментували це як те, що в Стрию Львівської області вивісили бандерівський прапор.
Вони боялися Бандери і нашого патріотизму. Для них наш прапор був, як осиновий кіл, вбитий у тіло їхньої російської імперії. Та ми ще не виконали заповіту Шевченка «Вражою, злою кров’ю землю окропіте». На жаль, доводиться проходити через криваве чистилище і так утверджувати свою незалежність. Зерно бандерівської науки впало у благодатний ґрунт і вже виросло нове покоління патріотів, які хочуть жити по-новому в справді вільній, європейській країні».
