Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Їй так знайоме відчуття , Нестримне, вільне почуття, Коли земля з-під ніг зникає, Бо ж бути з ним вона бажає. У серці вже розцвів розмай, Люби , живи, цінуй , страждай , Ніколи лиш не забувай: Без нього можна жити , знай! Відчувши на собі цей погляд, Ти змінюєш увесь світогляд, І думаєш , що все життя … Воно не має вороття, Ти побиваєшся, кричиш, Усі думки про нього лиш, А він не згадує про тебе – Нема такої ж потреби.
