Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
На фоні теперішньої політичної ситуації в Україні мова, мабуть, стала однією з найобговорюваніших тем у всіх колах нашого суспільства. Крім Євро-2012 звісно.
Незгойні рани сирітства (із життя школи-інтернату)
Ця стаття – про дітей-сиріт, про їх згорьовані долі . Кожна дитина хоче жити в сім”ї, яку не може замінити ніякий, навіть найкращий інтернат. Чому ж дорослі часто цього не розуміють? Доки туга гніздиться в дитячих очах, не може бути гаразду в суспільстві. Переступивши вперше поріг школи-інтернату, вловила на собі десятки допитливих поглядів... Долі – різні, а очі всіх інтернатських дітей пройняті неприхованою тугою...
Хай ночі будуть теплі і прозорі, А щоб не слать до Бога каяття, - Нехай у небі не стухають зорі, Бо то чиєсь усе-таки життя...
У світлу вересневу ніч зірвалася з неба зірка. Друга, третя... І так безкінечно. Говорять, коли гасне зірка – закінчується чиєсь життя... А коли спалахнула ота зоря? Чи помітною була ота мить?.. Так, між спалахом і затуханням – одна мить. Принаймні, нам так здається. Таким є і людське життя – між народженням і смертю – одна мить. Коли людина відчуває себе щасливою, їй оця мить здається вічною, вона жадає продовжити її до безкінечності...
Памфлет Прокинувся Нардеп Олігархович у холодному поту, на зап'ястях рук явно відчуваючи сліди від наручників. Але тут же й заспокоївся: він сидів на своєму місці в сесійній залі, а доповідач, б'ючи себе в груди, закликав усіх до зняття з себе недоторканності і всіляких привілеїв. Міністров поглянув на свій тисячодоларовий годинник: він дрімав усього 5 хвилин. Але за цей короткий час перед ним пронеслося все його минуле, нинішнє і майбутнє життя. Розбійне. Розкішне. Жахливе. "Це ж треба такому приверзтися!"- подумав Нардеп Олігархович і пригадав увесь сон.
Природа людини є такою, що вона протягом свого життя повинна щось створювати. Результатом цієї творчої діяльності стають так звані культурні цінності – матеріальні та моральні блага, якими користується як сам творець, так і решта людей.
У природі тільки створене Богом є досконалим. Творіння ж людських рук має як переваги, так і вади.
«Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог», - читаємо в євангелиста Йоана. Іншими словами кажучи, все, що є у світі, видиме й невидиме, постало по добрій волі Творця. Ще інші рядки часто повторюються у книзі Буття: «І побачив Бог, що воно добре…» Тобто все те, що творить Бог, є досконалим. Про зло як абсолютно протилежне добру начало не згадується нічого.
"Дуже боюся, щоб крадій не прийшов утретє. Прошу в Бога, щоб хоч умерти своєю смертю, щоб ніхто наді мною не познущався на старість, щоб не мучитися", - каже бабця і надіється, що міліція не буде сидіти, склавши руки, а знайде можливість приборкати крадіїв, які щоразу стають все сміливішими.
Любов. Ми відчуваємо її з самого народження. Самі не знаємо звідки вона береться і куди зникає. Всі люди оточені почуттям любові: любові до батьків, до друзів, до ближніх, до Батьківщини… Проте найважливішим є почуття першої закоханості. Саме це почуття є найбільш незабутнім. Воно сповнене щирістю та безпосередністю.
