Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Дурна жінка До чого ж дурна жінка Олена! Пересварилася геть із усіма сусідами – ні в ту, ні в іншу сторону ні з ким не говорить. За всяку їрунду гризеться! Прибігла вона якось до Марини (живе напроти) і кричить: - Чого це ти до мого чоловіка дзвонила?! Марина: - Ти що?! Навіщо мені твій Мішка?! Не дзвонила я! З чого це ти взяла?! - А я бачила, що в Мішчиному телефоні було підписано: «Марина»!!! Ще й кинулася до Марини із кулаками! Але та , знаючи Оленин норов, швидко втекла до хати. Олена ж свого чоловіка так ревнує! І було б там ще кого! Якби ви тільки того Мішку побачили! Страшний такий, маленький, каракатий, худющий, чорний, ще й до того ж – п’яниця!!! Це добре, що з Мариною вона тільки встигла тоді посваритися, а от із Надькою (хати через тин) кілька разів навіть побилися! Бо ж Надька не стерпить намарне себе паскудити. От і б’ються, буває. І все через Оленині ревнощі! ... Оленин чоловік - гарний майстер, хати людям мурує, інколи їздить на заробітки, навіть у Росію! Так ото куди Мішка йде, туди й слідком спішить Олена! Буває, він їде машиною вперед, а вона догонить іззаду на велосипеді! Тепер купила мопеда, то вже - й на мопеді. Як вона всім надоїла! Працював Мішка якось у однієї жінки, тут, у сусідньому селі, мурував літню кухню. То Олена хазяйці навіть розказувала, що варити на обід і повчала, як подавати! А та не змовчала, виперла її, ще й пригрозила, що знайде собі іншого каменщика! ... А що Олена зі своїми дорослими синами виробляє! Вона ж без кінця вмішується в їхнє життя. Сергієві тільки двадцять вісім, а він уже аж тричі женився! Розводився кожного разу, бо невістка мамі не така! Остання, Наталка, така вже була гарненька, як лялька! І улеслива, і ніжна, як кішечка. А хазяйка яка! То Олена спочатку не могла нею натішитися. - Ой, це ж моя дорога Наталочка! Я ж її так люблю, дужче за свою дочку! – нахваляється між людьми. І Наталочка свекруху – то обіймає, то цілує, скрізь – удвох! Але ж ось і ця не вгодила! Покинув Сергій і Наталочку, та ще й із малою дитиною! Хоча… Він вже має троє дітей, усі від різних жінок! І то ж усе винна мама, ніяк не вспокоїться! - Оце, – каже, - тепер мій Сергій вільний, знайде собі жінку молоденьку й проворну! Скільки ж уже можна шукати?! ... А другий син, Олег, як зі своєю жінкою живе? Там постійно скандали! Тільки мама з хати – а в них уже сварка й бійка! Олег і пити почав через матір. Бо ж вона все невдоволена невісткою. Якось каже до Вірки (жінка Олега): - Ти живеш у моїй хаті! Ти прийшла на все готове! Але ж Олег на свою хату сам заробив, і вже після одруження. Будувалися разом із Віркою. І її батьки теж немало доклали до тієї хати. Вони ж спочатку взагалі жили кілька років по чужих квартирах! Хоч у Олени й ого! - яка хата! Якось Вірка не стерпіла й виказала все свекрусі. А та так сина накачала, що він прибіг додому й порізав жінці нову шкіряну куртку й нові сапожки. Кинулася Вірка до своєї матері із плачем. А та: - Що я, дитино, зроблю? У тебе троє дітей, хто їх годуватиме? Вірка хоч і працює в поліклініці лаборантом, але скільки там тої зарплати? - Хоч перебуду? – просить Вірка. Але мати не згодилася прийняти доньку з дітьми, бо в самої хата тісна, новий чоловік, а ще разом із ними Вірчин дорослий брат живе. От мусіла Вірка йти назад додому. ... Олена ж із себе ще й велику господиню строїть! Тримає семеро дійних корів! А які ті корови худі та забрьохані!!! Вони ж, бідні, до весни на одному сіні живуть, по пояс у гною всю зиму стоять! Навесні як вижене Олена їх на беріг, то страшно й шкода на ту скотину дивитися! Доїть ті корови більше чоловік. Одна жінка розказувала ( вона кілька раз приходила до Олени по молоко), що раз побачила таке: Мішка доє корову, руки брудні, корова брудна, от молоко вперемішку із гноєм та брудом тече йому по ліктях прямо в дійницю! Одного разу вилила вона із трилітрової банки молока майже півлітра болота! То більше й не ходила до них. ... А був оце якось по сусідству з Оленою похорон. То вона прибралася, як завжди: біла блузка, на голові збила пишні кучері, ще й білого банта начепила, пов’язала чорну із люрексом хустину, а на шиї … отакенна гуля гною висить! Певно, корова хвостом квацьнула, а вона й не вмилася, бо ж коли? Зате ж губи червоні намалювала, і очі підвела синім! Олена прибиратися страх як любить! Як її вулицею їдуть цигани, то вона у них чи не увесь товар скуповує! А ще й у гуманітарці постійно риється! У в хаті в Олени такий безлад! Зате скрізь, навіть рядами попід стіни – мішки з одягом! Якби ж вона ще встигала все те переносити! Мішка добре заробляє, він – майстер на всі руки, то як приносить Олені гарні гроші – вона відразу ж – на базар! Та й волоче звідти додому ганчір’я! Та й чоловіка свого не обижає. Так буває смішно дивитися: йде Мішка по вулиці, п’яний вдризг, зате ж у костюмі і з галстуком! Ну комедія, та й годі. І хлопці Оленині теж останнім часом взяли моду в костюмах ходити, неначе не будівельники, а міністри тобі справжнісінькі! Бо й костюми Олена неабиякі купує, самі найдорожчі! ... А дочка в Олени така ж, як і її мати. Вони навіть одягаються однаковісінько, і зачіски одинакові роблять. Іноді не можна впізнати, де мама, а де – доня! Зате Олена і дочки своєї не жаліє, і в тої в сім’ї колоте. Бачила на власні очі, як вона рушником била свого другого зятя! А був рік, чи то хрестини онукові, доччиному синові, то музика гупала на все село, а зять сидів тим часом у своїх батьків – його теща з дому вигнала! Але він потім все ж таки повернувся, терплячіший виявився від першого зятя. А ще Олена любить позасаджувати скрізь городів! У неї навіть у сусідньому селі 40 соток є! То буває й таке, що картопля під снігом так і зимує, бо не встигають викопати! Але Олені байдуже! На другий рік переорють землю – і знов засаджують, по-новому! Отака дурна Олена. І всім через неї – біда. Одній їй добре!
Коментарі розміщуються не хаотично, а в строгій хронологічній послідовності. Просто хронологія не може дотримуватися тем. Окрім того, порядок розміщення коментарів не залежить від адміністрації сайту, це автоматика програмного забезпечення. Ось і цей коментар вискочить недолуго і не в контексті якогось останнього обговорення... Просто важко знайти якийсь інший оптимальний алгоритм...
Чому бджоли не гудуть, чому не рояться? Чому дівки не йдуть заміж- бо свекрух бояться! Не бійтеся! Вищеописана- ложка дьогтю. Всі мами мами, чи то синів, чи доньок! Любіть справжніх! Стережіться улесливий
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
