Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Г нучкість фраз і свіжий подих слів О голосять тишині ажіотаж; Л аконічний склад кількох рядків О сіяє душу,як міраж. С еренада серця і душі, М рій рожеві росяні серпанки, О сінній вальсрядків, що у вірші Г нітючих днів кружляють сірі ранки... О станній подих вдихуєш у риму, С нуєш із слів рядкову павутинку, Е кран життя показуєш без гриму, Р адієш за кожнісіньку людинку. Ц е лиш коктель хмельних сп"янілих слів, Я кий ти п"єш з долонь тверезих днів.
Під замріяні хори вітрів Брейк танцює зелена трава. Аж дерева насупили брів- Ну не танці, а справжні дива. Ах, мелодії літніх вітрів, Як ви швидко міняєте темп... Вже з уст неба летять громи слів... Засльозилися віченька верб. Літня ніч занімає свій трон, Залишає сліди зоряні. Приповзла тишина на перон І цілує сну кроки німі.
*** *** ***
Крізь павутинку сутінків смеркання, Крізь шелест тиші й мовчаливість дня Бринить солодка нотка віршування Об"єднується слів п"янка рідня. Так тихо...Тільки серце б"ється... І...Чути як по жилах тече кров... В рядках печаль і радість обніметься. Дума відхлине і прилине знов.
*** *** ***
І знову дощ... І знову мокрий настрій. Сльозливий день стікає по шибках. Холодна дрож проймає душу наскрізь. Краплинки посковзнулись на щоках. Туманний плач... І всі такі холодні морозять душу поглядом липким. І сіль невдач роз"їсть думок безодні, де марить мрія здійснена ніким...
