Конкурс Словосвіт
Контролюймо владу!
Друзі сайту
Помилкам бій!
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Конкурсні роботи
Я вірю…
Я вірю, що колись прийде Вона… Роз пустить величаво свої крила, Кроком повітряним на свої рамена Моїх розчарувань тягар візьме, на спину. І зміниться довкола раптом світ, І заспіває він коханню серенаду. А я пройду там, де розтане лід… Лід враз від подиху весни розтане. Весна заповнить душу назавжди. Там, де з коханим зустрічі світанків, Де вірну чашку чаю в холоди Замінять найрідніші очі зранку. Де серця стук, босоніж по росі… Не треба іграшок, романтики побачень, Коли мороз по шкірі від руки в руці, Коли чужі слова уже не мають значень. Вона прийде колись. Я знаю це… І принесе з собою сміх і сльози. В дрібничках щастя, в сні – улюблене лице, Від болю непорозумінь душевні грози. Все буде ще, а зараз я чекаю… На почуття, що змінить геть усе, На почуття, що світ перевертає, І хвилю непорозумінь в собі несе. Не хочу я всесвітнього тепла, І іскра щоб романтики горіла… Хочу лише, щоби Вона була І вихором в життя моє влетіла.
Категорія: Літературний твір | Додав: Адмін (02.10.2012)
| Автор: trust me
Переглядів: 1243 | Коментарі: 1
| Рейтинг: 5.0 /2
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Надзвичайно щирі,проникливі рядки,наповнені позитивом та оптимізмом.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]