Конкурс Словосвіт
Контролюймо владу!
Друзі сайту
Помилкам бій!
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Конкурсні роботи
Монолог душі
Я б так хотіла написати Про те, що маю на душі. Не можу слово підібрати І чую шум у тишині. Самотня Мова все блукає, Вона загублена від всіх. Навколо неї все лунає Сусіда злий гнобливий сміх. Близький сусід – твій лютий ворог, Держава, в якій правив цар. Стирав він тіло твоє в порох, Та не згасив у душі жар! Сини твої тебе забули, І донькам не потрібно це. Чому вони не пам’ятають, Що Мова націю несе? Я просто хочу запитати: За що тобі ось так страждати? Чому тебе, о Мово-Мати, Постійно хочуть розтоптати?
Категорія: Літературний твір | Додав: Адмін (11.09.2012)
| Автор: stryyanka
Переглядів: 1111 | Коментарі: 3
| Рейтинг: 5.0 /4
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Мова - душа народу. Банально? Проте - так і є.
Чудові вірші! Патріотичні вірші,дуже важливі для сьогодення!
дякую...
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]