Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Одного чудового весняного дня, коли квіти тільки-тільки почали розпускати свої ніжні пелюстки, народилася фея Зірничка із промінчика сонця та нектару підсніжника. Вона мала дуже добре серце, але не мала крил, так як її сестри-ровесниці. Дивлячись, як вони злітають в небо, їй так хотілося приєднатися до них, ліпити хмаринки різних форм, допомагати їм зрошувати землю дощем і найцікавіше – малювати на небі веселку, але це завдання виконували тільки найдостойніші феї, які обирала для цього діла королева фей. Ось старша сестра Зірнички разом зі своїми подругами злетіла в небо і райдужними фарбами почали створювати прекрасні різнокольорові дуги. Після роботи феї танцювали у повітрі, а їхні крила залишали дивні золотисті сяючі пісчинки. Це було таке захопливе видовище, що здавалося, ніби це не феї кружляють у танці, а зірки нарешті заворушилися. Тільки Зірничка залишалася на землі і спостерігала за ними крізь пелюстки троянди, де її поселила королева. Маленька фея дуже хотіла бути корисною, але що вона вміє? Малювати веселки не може: літати ж не вміє. І ось одного разу Зірничка вирішила, якщо ж вона не в змозі малювати веселку, то може розфарбувати галявину, де було розташоване королівство фей. І хоча для цього Зірничці потрібно буде докласти чимало сил і часу, вона вирішила будь-що втілити свою мрію в життя – бути корисною. Пройшло багато часу, а галявину просто не впізнати. «Хто це зробив? – спитала королева фей, якій дуже сподобалось побачене». «Я, – відповіла фея. – Я… я… дуже хотіла бути корисною для вас усіх і ось…». «Ти молодець! Від сьогодні ти будеш сидіти поруч зі мною, – сказала королева». Зовсім не важливо, чого ми не вміємо, чи чого ми не можемо, важливо, щоб ми хотіли щось зробити добре. Адже добре серце і хороші вчинки навіть найменших роблять Великими…
