Ода ночі

О літня ноче,
Зоряна , прекрасна,
Твій поцілунок зір
Не дасть усім заснуть,
Бо ти чаруєш нас
Шатром своїх небес
Тебе , царице зір,
Ніколи не забуть…


Ода квіточці

Неначе сонце промінчасте,
У полі видно лиш тебе ,
Від пелюсток твоїх прекрасних,
Очей ніхто не відведе.
На стебельці листок маленький,
Літає в своїх кольорових снах,
О квітко, зоряна кокетко,
Ти наче пава у лугах.
Тебе шкода мені зривати,
Приносиш щастя і великий сміх.
Чому очей не відірвати?
На це питання відповідь
Шукаю до сих пір.


Щось невідоме

Прийшла весна, а з нею невідоме і цікаве,
Таке, що манить нас усіх під свій покров,
Немов те сонце залоскоче промінцями,
Або ж гроза насварить враз за сон.
За сон про те, щось невідоме,
Що разом з весняним теплом прийшло
Пробач нас, щось далеке й невідоме,
Та через тебе з розуму зійшли в час той,
В час непорушного моменту почуттів,
Що вик лика у мене вир емоцій,
Напевно, потяг то любові закрутив.
У вирі тих живих наших пропорцій.


Лист слів

Написала я тобі листа,
Що люблю…
І не полетіли в далечінь,
Два сценарії в одній душі.
Без причини в тебе вкрала я
Сонце, що світило в небесах,
Ти забув навік моє обличчя,
В цьому,мабуть, винна тільки я.
Написала, що не повернуся,
Бо мені так важко бути в русі.
І стосунки наші розірвати,
Забувати серцю милі фрази.
Замінити звуки на обійми,
І чудовим поцілунком німфи
Говорити , що обман мій терпиш
Очевидно, вже ніщо не зміниш.


Бажання

У кожного є свої бажання
Невибагливі, дотепні та смішні,
Та не в праві хтось судити без вагання
Ті бажання, що є чесні і легкі,
Ті бажання, що у світ приносять спокій,
І завжди приносять злагоду і мир,
Що і тіло, і душа їх щиро просить,
Що і серце, і життя їх воплотить.
Тож вважаймо  на свої учинки, друзі,
Тож вважаймо на бажання ми свої.
Бо як знаємо бажання в гріх приводить,
А як добре, то й у рай не забарить.