Віночок для сестрички

Я сплету віночок
І вплету в косички
Срібний колосочок
Для сестри Марічки.

Квіти назбираю
У зеленім полі,
Сестрі побажаю
Гарної долі.

Щоб росла красива
Як ось цей віночок,
Була добра, щира
Й мала голосочок.

Хоч сестра маленька
І ще не рахує,
Та віночок цей
Дуже їй пасує.


Доброго ранку, Вкраїно моя!

Доброго ранку, Вкраїно моя!
Знов пробудилась під спів солов’я
І знову стою біля свого  вікна,
Бачу я сонце, ліси і поля.
 
Пахощі вдихаю своєї земельки,
Сили черпаю у неї сповна.
Українка я щира, й хоча ще маленька,
Я вірна тобі, Україно моя.

І так люблю місто, де я народилась,
Село, де проводжу дитинство своє.
Тут все мені миле, тут наче зріднилась
З тобою, о мила країно моя!
 
Ти будеш завжди поруч зі мною
Сонячна, рідна, свята.
Для тебе співаю з любов’ю:
«Доброго ранку, Вкраїно моя!»


***
Взяла аркуш, олівці і фарби
Малювати буду Барбі.
Намалюю їй спідничку,
А в руках – смачну суничку.
Синє небо, жовте сонце,
Що заглядає у віконце,
Домалюю наостанок,
Бо надворі вже світанок.


 Для батьків

Рідна мамо!
Рідний батьку!
Як мені Вас не любити!
Мені даруєте Ви ласку
Добро навчаєте цінити.
Про мене дбаєте завжди,
Вчите любити рідний край
І за це, мої батьки,
Низький уклін Вам до землі!


Свята вечеря

Настане вечір,
Зірка засія.
І вся родина
Вечеряти сідають.
Свічка на столі
Ясненько горить.
Дванадцять страв
Коло неї стоїть.
Дідух із жита
В куточку пишається,
А ялинка біля віконця
Іскринками грається.


Зима

Зима прийшла,
Білим снігом
Землю одягла.
Привела з собою
Діда з бородою.
Наморозив Дід,
Снігу накидав
І на поле, і на гори,
На сади, і на хатки.
А на вікнах візерунки
Він малює подарунки,
Щоб дітвора не забувала:
Зима ж у гості завітала.


Добро творіть!

Нам вчителі, батьки і люди
Завжди говорять:
«Добро творіть, ви діти, всюди!
Ближньому допомагайте,
В біді нікого не лишайте,
Природу охороняйте,
Тварин не ображайте.
Посадіть деревину,
Нагодуйте пташину.
Радійте життю
І тільки добро творіть на своєму шляху».