Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
І навколо була пітьма, порожнеча, така рідна для мене і для мого пустого нутра, для мого маленького човна життя. Навкруги… а що навкруги, як очі не бачать і серце відповідно не болить. Сьогодні я не бачила, абсолютно не помічала нічого, навіть руху своїх вій та повік. Дерева мовчали, мабуть, просто не хотіли зі мною поділитися наболілим черствим відчуттям. Можливо, геть не бажали псувати в цей бездоганний вечір мене. Попереду ще ціла довга ніч. Ніч, яка створена для кохання, бо на небі були мільярди зірок, проте я була одна і не хотілося мені дивитися на них. А навіщо, питаю? Кохання – це для слабаків. Розглядати ніч – це також для слабаків. Проте саме в цей час горять світи під нами і над нами – стає красиво і тепло. Сьогодні мені не потрібно було човна, бо я навчилася ходити по воді – найголовніше це робити босоніж, лише так можна відчути, як течія лоскоче тебе в п’ятки. Банально зараз говорити, писати, ба, навіть мати думки, щоб описувати дерева, які вже мені в печінках засілися. Я хочу розказати про землю, якою вона є в ночі. Тепла і ніжна, сипуча під ногами. ЇЇ можна відчути кожним пальцем, кожною зморшкою тіла, кожним подихом. І зараз вона пахне парою цілого дня, пахне сонячною посмішкою, пахне людяністю, бо ця земля жива. Вона горить і пломеніє… Вдихає мій запах і забирає собі… Сама ніч наповнена нині зимовою прохолодою. Сивий попіл падає на мої губи. Він лежить усюди. Він … став сліпим, сухим і з дешевим присмаком… вати. А знаєте, хто сьогодні тримав мене за руку? Цілий світ! Це він притулився до мене, наче мале немовля. Він хотів просто ласки. Все притискався до моїх грудей, бавився моїм волоссям, лоскотав мені шию, а я просто не могла поворухнутися. Цей хлопчина-світ –чаклун, створювач ілюзій та марень. Нині він став чомусь моїм провідником ночі. Більше того — він узяв і закохав мене в себе. Змусив покохати і ніч. Тоді я відкрила красу її. Знаєте, вона прекрасна. Хоча я…я знову залишилась одна, без нікого і мене ніхто не любив. А цей хлопчина лише грав зі мною ігри…Ми затримали повітря в грудях, перевіряли, хто з нас довше протримається…
