Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Час. Пішохідною ходою пройшов. Давно. Календар іронічно нагадує, що ще місяць, другий… Здається, ще жива. На піввидиху, ковтаючи загазоване повітря, стараюся вимовити кілька замаскованих фраз. Фраз,типу"все добре", "ще жива". Період,коли маніакально доводиш себе до абсурду, поступово зникає. Я вдячна Богу, цей етап , ще один і, мабуть, забуду. Збирала спогади так наївно. Перетворила пам'ять у сміттєзвалище. Крапка. Це той період,коли намагаєшся запевнити своє "я", що впораєшся і без того, хто надихає жити. В один момент розумієш що доводити сво? правоту більш не потрібно. Істерики, зловісні докори,звинувачення втратили своє значення десь на дні другої філіжаночки меленої кави,у нашому кафе,чи ти памятаєш? А ми й справді втратили своє значення.Час ,інертною ходою затягує у світ хвилин, секунд моментів, і не більше. Пробуджується інстинкт самозбереження,потрібно жити.Дивлячись на світ без тебе ,для початку хотілося блювати...Скільки ж у цих серцях бруду.Завершився етап і зрозуміла скільки філігранності потребує одне щире почуття.Ти іронічно усміхаєшся і промовляєш"ще дитина".Акуратно одягаєш свій ошатний галстук,ідучи назустріч дорослому життю.А мій світ...ти правий ..справді,надто інфантильний ,він не такий,він не спотворений бажанням помсти.Там лиш нечіткі обриси стомлених людей блукають мимо,там лиш вечір розтоплений теплом ілюзій.Час здійснив наступний оберт.З ним помінялися і ми.Ти стомлено знімаєш десятки поцілунків із щільно загримованого лиця,твої галантні,вигладжені речі дратують тебе смородом,адже не здатні затримати на собі лише один жіночий парфюм.Ти увібрав у себе всю дешевизну,таку огидну.Банально та благально просиш повернути "нас".Та час.Календар показує ,що ще один місяць ,другий.Задихаючись від присутності "тебе",тамую біль.Лічилкою лунає у голов? ,що "ще жива".Але мій світ ..ти правий ..дитина,ще не спотворениа бажанням помсти .час пішохідною ходою пройшов .tempus edax rerum(темпус едакс рерум.час що все поглинає овідій)
