Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Кожна людина хоча б раз замислювалась про сенс її життя. Проте для кожного це щось далеке, це те, до чого людина прагне… В одному селі жили дві дівчинки Анічка і Юля. З самого дитинства дівчатка дружили, вони любили вечорами сидіти на березі річки і розмовляти. Коли подруги були малими, їх розмови були про іграшки і різні забавки. Проте коли дівчата виросли, теми для їх розмови ставали більш серйозними. Одного літнього вечора подруги сиділи біля річки. Юля була дуже замріяна і Анічка запитала про що вона мріє. Юля відповіла, що мріє про славу, визнання, гроші. Дівчина сказала, що це сенс її життя й що вона цього прагне і хоче досягти за будь-яку ціну. Анічка задумалась і через декілька хвилин запитала, що Юля думає на рахунок сім’ї, на що вона відповіла, що їй цього непотрібно і без дітей та чоловіка можна вижити, головне - це кар’єра. Потім Юля запитала в чому полягає сенс життя для Анічки. Дівчина відповіла, що вона мріє в першу чергу про сім’ю і дітей, а вже згодом про певні матеріальні блага, зокрема про кар’єру. До глибокої ночі подруги мріяли кожна про своє і пообіцяли одна одній досягти поставленої перед собою мети… Через декілька років Юля поїхала в місто і почала робити перші кроки до визнання. Вона наполегливо працювала і через певний час досягла своєї мети. Дівчина стала знаменитою телеведучою, мала омріяні славу, визнання, гроші, проте не мала ні сім’ї, ні дітей. А Анічка залишилась в селі, зустріла чудового хлопця і вони одружились. В подружжя було троє дітей, Анічка була найщасливішою людиною на землі, адже вона мала все, чого хотіла: коханого чоловіка поруч, дітей. Вона була чудовою матір’ю і добре виховувала своїх діточок. Пройшли роки і Юля вирішила приїхати в село провідати подругу. Жінка приїхала на власному авто з водієм, вона була чудово вдягнена, з бездоганним макіяжем, зачіскою. Проте в її очах не було видно ні каплі радості, лише смуток, втома… Вже давно не дівчатка, а старші жінки пішли знов на те саме місце на березі річки і почали розказувати кожна про своє життя. Анічка розповідала масу історій про своїх дітей, які купались в ріці, а Юля лише захопливо слухала і потім сказала як вона шкодує про те, що бачила перед собою тільки кар’єру і більше нічого. Вона говорила що мріє про дітей і сім’ю, проте вже пізно… Кожна людина повинна добиватися того, що вона поставила собі на меті, адже життя – це дорога, на якій ми повинні збирати все хороше і примножувати це. Проте ми не повинні забувати і про інші цінності, які нам даровані. Людина повинна попри те, що досягати поставленої мети, творити добро, працювати, створити сім’ю і виховувати свої нащадків.
