Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Якби мене спитали: «Що ти можеш сказати про Україну»
Якби мене спитали: «Що ти можеш сказати про Україну» Україна… У кожного це слово асоціюється по різному. Для когось – це просто клаптик землі обмежений кордонами, для когось - це небезпечна територія завдяки Чорнобилю, для когось – це простий звук, який не несе нічого особливого, для когось _ це добро, яке розкрадають з усіх боків, а для мене – це дар від Бога, матір –годувальниця. Згадую багатовікову історії і стискається серце, адже мою Україну катували вороги. А як після цього вони можуть повертатись до неї, дивитись нам в очі? Чи може наш народ простити всі знущання? Мабуть, хтось скаже: «Так», - адже українці продовжують роздавати Україну по кусочках ворогам, які залишились ненаказаними за всі ці тортури . Проте, я вважай, що це не народ таке чинить із нею, а зрадники. Наш народ – це ті люди, що тримають у серці весь біль і жал за невинно вбитими, замордованими у різних концтаборах, змореними Голодомором братами і сестрами, ті що за любих умов продовжують любити, визнавати і боронити Україну. Саме тому нескорений дух українського народу живе вічно. У моєму списку найдостойніших синів своєї країни – України, перші місця посідають Тарас Шевченко і Степан Бандера. Їхня роль у творенні справжньої України була настільки велика, що я їх вважаю героями. Перший творив словом, а другий ділом. Саме вони жертвували своїми життями і вклали ії у міцний фундамент твердої, незламної, соборної, вільної України. У наш час варто задуматись якою буде Україна у майбутньому. Я думаю, що гасло усіх часів було: «Молодь - наше майбутнє!». Виховання підростаючого покоління – це одне із найголовніших завдань нашої держави. Неможна не згадати бій під Крутами, де 300 київських студентів віддали своє життя за Україну. Мене вражає їхній героїзм. Зараз я бачу Україну дуже знесиленою, вона потребує допомоги. Найбільш ефективно можна себе проявити лише через участь в організаціях. Їх існує дуже багато, але користі мало. Тому хочу навести приклад організації, яка великою мірою підтримує ще ту Україну за яку боровся наш народ. Це є СУМ (спілка української молоді). Гасло цієї організації – Бог і Україна, а основне завдання – виховати українських дітей у загартованому патріотичному і християнському дусі. Осередки цієї організації знаходяться не лише в Українських містах, а й поза її межами, у Канаді, США, Австралії , Франції та інших країнах. Найбільшим є Стрийський осередок ім.. Степана Бандери. Я сама виросла в цій організації, тому ясно бачу усі її надбання та результат роботи. СУМ гартує не лише тілом, а й духом. Дружня Україна, яка не ділиться здатна вистояти перед будь-яким ворогом. Об'єднаймося і піднімімо іі з колін. Ми всі разом, своїми руками будуймо таке майбутнє для наших дітей, яке ми завжди мріяли.
