Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Постійно озираючись назад , ти неуважно дивишся на дорогу , але ж так можна спотикнутись , боляче вдаритись , а найголовніше - не помітити чогось важливого . Так , деякі особистості живуть тільки спогадами , помислами : « А якщо б …» Байдуже : що було , того вже не вернеш ! На сьогоднішній день особи не вміють цінувати те , чим вони живуть та що вони мають. Ну звісно – особа! А як нам відомо «особа» - виражає внутрішній світ людини , переконання . Важко переконати людину-особу , коли в її внутрішньому світі тільки помисли про минуле . Мало хто сьогодні цінує день за те , що він такий саме сьогодні. Цікаво , чи щасливий той , хто володіє тим , що має? А ще більш цікаво , чи часто ми замислюємося над цими словами? Дозволю собі стверджувати : « НІ». Складається таке враження , що Григорій Савич Сковорода , передаючи свої настанови в майбутнє , забув уточнити , що варто хоча б інколи вдумуватись в слова , які читаєш , потрібно вміти робити правильні висновки , брати щось корисне для себе ! Наше життя таке несподіване ! От , наприклад , дозволю собі трішки пофантазувати , Вам дають шанс . Золота рибка «виконувала» три бажання , а вам дають змогу теж щось загадати, але одне. От що б Ви загадали ? Маю надію , що кожен з Вас замислився. Допускаю таке трактування , можливо в дечому й помилюсь , то пробачте. На мою думку , бажання складалися б виключно з матеріальних цінностей. Правда ж , погодьтесь ? Це свідчить про жадібність людей . Я покладаю великі надії на те , що все зміниться , адже майбутнє покоління зможе дійти правильних висновків ! Щодо мене , напевно я б використала це бажання дещо по-іншому… Читаючи твори Сковороди , я задавала собі безліч запитань ,думала про невідомі для мене речі . Я завжди мріяла познайомитись із цим видатним поетом-філософом Григорієм Савичем Сковородою . Звісно , я вже тоді розуміла , що це неможливо , але незважаючи на це , питання залишились для мене загадкою ! Повертаючись до своєї фантазії , продовжую… Бажання я б використала для реалізації своєї дитячої мрії ! Хочу повернутись туди , де Сковорода писав , мислив . Хочеться саме йому донести , яким світ став зараз! Я чудово розумію , що мою фантазію нереально втілити в життя , хоча в нашому житті все можливо , але мене не покидає думка щодо його філософських поглядів . Якщо не судилось справдитись моїй мрії , то хоча б уявного листа написати можна . Хотілося б співставити його погляди із сучасністю… Лист… Григорію Савичу, Ви ,- людина з великої літери . Ви - особистість , яка належить до персоналій , яких сміливо ми можемо назвати архетипним для українства . Вивчаючи Вашу творчість , життя , випадково натрапила на вашу думку щодо людського щастя , а точніше що має робити людина , щоб бути щасливою . Ви стверджуєте : « Щоб бути щасливим , не потрібно шукати багатства , чинів , слави , бо все те скороминувше і тлінне . Не тіло повинно панувати над людиною , забираючи її в полон своїх нікчемних потреб , а дух , що єднає нас із Вічністю з Богом . Часто люди блукають світом у пошуках химерного щастя , страждають і зневірюються , бо всі їхні зусилля виявляються марними . А бути щасливим зовсім не важко , варто лиш стати мудрішими і заглянути у своє серце . Адже Царство Боже в нас самих . То ж пізнай самого себе ! Щастя – у серце , серце – в любов , любов – у законі Вічного . Всі люди рівні перед Богом , і кожен може досягти щастя . Його не купиш за гроші , воно дається завжди безкоштовно , бо ціна його вимірюється не грошима , а зрілістю душі . Неодмінною умовою щастя є чесне життя . Той , хто має чисту совість , не боїться смерті . Хто ж бо зневажить страшну її сталь ? Той , в кого совість , як чистий кришталь . Кожна людина – то окремий світ , складний і таємничий . Тільки пізнаючи цей світ , можна виявити нахили і здібності , дані нам Богом , і присвятити себе справі , яка принесе радість і задоволення .» Я цілком погоджуюсь із Вашою точкою зору . Ось якби наш соціум за такими правилами жив , то було б легко та просто , та сучасне людство не вміє жити просто . Наше сьогодення повністю перечить Вашим , Григорію Савичу , поглядам . Ви начебто продиктували нам правила , за якими дійсно можна отримати щастя . Але ми, сьогоднішнє покоління , народ дивний ! Для нас правила створені для того , щоб їх порушувати. Зараз духовний світ в людей не є багатим. Люди бачать себе щасливими з купою грошей , купою матеріальних цінностей . Декому взагалі невідоме відчуття духовного збагачення , душевного спокою. Ви пишете , що не потрібно шукати багатства , а ми тільки до того і прагнемо . Не потрібно шукати слави , а ми робимо все для того , щоб про нас говорили, та інколи байдуже – хороше чи погане ! Особи дуже часто роблять дивні речі , вони ідуть на крайнощі !Тепер людство задля своєї користі витрачає час на дурниці , ображає словом , не усвідомлює , що словом можна і вбити! Ми дуже часто втрачаємо можливості , які нам дає Господь для того , щоб виправитись … Звертаючись до минулого , наш світогляд перечить колишнім поглядам . Колись говорили : « Не втрачай часу , вибирай слова і не упускай можливості !»На мою думку , наш соціум став таким корисливим через фанатичну жагу до збагачення . Для Вас , Григорію Савичу ,це , напевно , виявиться дивним. Важко співставити Ваші погляди із нашими. Ми дуже рідко звертаємось по допомогу до книги. Мало хто намагається знайти відповіді на запитання саме у мудрих людей. Для нас краще залишити все , пустити на самоплин ,та нехай буде , як буде ! Все байдуже , напевне , саме в цьому люди бачать щастя. Сумно думати про те , що й справді , все рано чи пізно має свій кінець . Важко уявити , що буде тоді , коли все , що нажите , просто мине та потліє , як пишете Ви. Що тоді буде з людством ?... Падати у відчай не варто. Все ж надія вмирає останньою. У НАС Є МАЙБУТНЄ ! Багато підлітків суб’єктивно оцінюють ситуацію , мають свої погляди на наше суспільство! Саме ми , молоде покоління , мусимо розвіяти старі стереотипи щодо щастя ! Особливо я … Я і є тим майбутнім . кожен з моїх ровесників має над цим замислитись ! Народе , задумайся : ми живемо для того, щоб їсти , чи їмо для того , щоб жити? Я впевнена , що всі стереотипи підвладні нам , та саме нам їх порушувати. Багато особистостей мого віку шукають безліч відповідей на хвилюючі їх питання саме у Ваших , Григорію Савичу , книгах. Ми прагнемо кращого! Щодо мене, я пишаюся тим, що живу ! Я щаслива , бо можу володіти своїм словом. Я щаслива , бо не я є частинкою світу , а світ є частинкою мене. Найголовніше те , що я щаслива,бо володію тим , що маю. На мій погляд , саме Ваші настанови змінили мою точку зору щодо щастя. Хотілося б , щоб читаючи Ваші спонукання , люди правильно приймали рішення , робили правильні висновки. На замітку собі взяла Ваші слова , як настанову на майбутнє: « Всі люди рівні перед Богом , і кожен може досягти щастя . Його не купиш за гроші , воно дається завжди безкоштовно , бо ціна його не вимірюється грошима , а зрілістю душі.» Спасибі Вам , Григорію Савичу , що живете у наших серцях. Все ж таки , дійсно , світ ловив Вас та не впіймав. А для читачів маленька порада : « Хай навіть ти втратиш все , хай навіть життя розвалюється і ти у відчаї…Завжди , коли закриваються одні двері , відчиняються інші , а там тебе чекає щастя , головне – правильно ним володіти !»
