Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter!
(це не стосується конкурсних робіт, за їх грамотність відповідальність несуть виключно автори, адміністрація помилок в них не виправляє, якщо маєте до них зауваження - пишіть в коментарях до твору)
Наступає ще один момент, так стрімко і шалено, неначе швидкісний поїзд-експрес. Він пронизує усе зсередини. Якись звір рветься на волю, рве на шматки тіло, ніби щойно вистрілена куля. Невиліковний. В горлі посуха і комок хвилювань. Застрягнувши в тобі,вони не дають права вимовити й звуку,права сказати хоч щось,в знак протесту. Ти стоїш. Ловиш цю мить,коли кульмінація подій дасть стоп-кран. Стрімко і шалено нерви ніби б'ться об рифи думок. Правда, ця дешева горілка, залишає опіки геть усюди. Бій закінчено. Якись звір зсередини все ще нещадно ш? атує свідомість, кидає об стінку спогадів мішані почуття, люту ненависть. Але, знаєш..сил боротись вже нема...твоя взяла.
